Два взгляда на один съезд Национального союза кинематографистов Украины: Киев - Одесса

27 апреля 2013

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и VI очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд: 1 - из Киева, 2 - из Одессы.


1 - из Киева

23 квітня відбувся ХII від заснування і VІ черговий з’їзд Національної спілки кінематографістів України. На обліку в НСКУ перебуває 1231 член спілки, з них у роботі з’їзду взяли участь 572.

Як ми вже повідомляли, з'їзд переобрав головою НСКУ кінознавця Сергія Тримбача, за нього проголосував 401 делегат з'їзду, за другого кандидата, колишнього генерального директора Національної кінематеки України («Київнаукфільм») Геннадія Лапшука проголосувало 14 делегатів. 24 квітня пленум Правління НСКУ обрав Геннадія Лапшука заступником голови НСКУ з фінансових питань.

Головою Контрольно-ревізійної комісії обрано Юрія Гармаша, за нього проголосував 318 делегатів з'їзду (за Олену Завгородню проголосувало 79 делегатів). Також з’їзд обрав членів Правління та КРК Спілки, проголосував за внесення змін та доповнень до статуту і визнав роботу Правління та Контрольно-ревізійної комісії НСКУ задовільною.


 23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 1 - из Киева Крім того, з’їзд, зокрема, постановив ініціювати проведення циклу круглих столів, дискусій щодо принципів формування Програми виробництва фільмів за державним замовленням та державною підтримкою;
підтримати практику підготовки та випуску фільмів у цифровому форматі з метою популяризації вітчизняної кіноспадщини;
розробити та подати до Держкіно України пропозиції щодо вдосконалення механізму державної підтримки та формату пітчинґів, зокрема, передбачити, що підтримка кінопроекту мусить обов’язково враховувати запити українського глядача;
запропонувати основні принципи системи державної підтримки страхування ризиків під час виробництва фільмів та подати їх на розгляд до Держкіно України;
Правлінню НСКУ виробити концепцію розвитку кінопрокату, наполягати на створенні та впровадженні єдиної державної систематизованої системи інформації щодо показу фільмів, запропонувати заходи щодо залучення муніципальних органів влади до роботи по реанімації кінематографічного сектору економіки;
звернутися до Держкіно України з пропозицією щодо концепції реструктуризації організації кіногалузі із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства, яке б виключало продаж та перепрофілювання діяльності державних і кіноорганізацій;
запропонувати Міністерству культури України комплекс заходів пов’язаних із радикальним підвищенням підготовки кадрів для вітчизняного кіно те розширення номенклатури спеціальностей;
продовжити роботу щодо питання про поліпшення соціального захисту членів НСКУ;
схвалити дії Кримського відділення НСКУ по залученню інвесторів для відродження кінематографічної бази на Кримському півострові;
доручити Секретаріату правління НСКУ активізувати роботу Спілки щодо відзначення 120-ї річниці від дня народження Олександра Довженка та сторіччя від дня народження Віри Холодної;
Правлінню НСКУ вжити заходів щодо підтримки фестивалю «Кришталеві джерела».

Почесними гостями з’їзду стали: міністр культури України Леонід Новохатько, перший заступник міністра культури України Тимофій Кохан, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності В’ячеслав Кириленко, голова Постійної комісії з питань культури та туризму Київської міської ради Дмитро Нікульшин, голова Державного агентська України з питань кіно Катерина Копилова, голова Національної спілки композиторів України Ігор Щербаков, а також директори національних кіностудій та Національного Центру Олександра Довженка.


  Робота з’їзду розпочалася з коментарів до звіту про діяльність Правління НСКУ впродовж 2009-2013 рр. голови правління НСКУ Сергія Тримбача. Звіт у повному обсязі опубліковано в спецвипуску №1 інформаційного бюлетеня НСКУ (березень-квітень 2013); із коментарями до звіту можна ознайомитися в інтерв'ю з паном Тримбачем, що було опубліковане на нашому сайті). Потому голова Контрольно-ревізійної комісії Олена Завгородня зачитала звіт КРК, що також опубліковано в спецвипуску №1 інформаційного бюлетеня НСКУ.

Після цього члени НСКУ в своїх виступах мали дати оцінку роботи Правління та Контрольно-ревізійній комісії НСКУ i запропонувати своє бачення подальших дій Спілки. Проте, здебільшого, виступи перетворилися на дискусію щодо молодого українського кіно та альманахів короткометражних фільмів «Мудаки. Арабески» та «Україна ґудбай».

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 1 - из КиеваПершою виступила акторка Лідія Чащина, яка закликала кінематографістів об’єднуватися у непростий час. Оператор Юрій Гармаш позитивно оцінив ефективність діяльність голови та Правління НСКУ, після чого зачитав промову про тяжкий стан вітчизняного кінематографа, в якій, зокрема, натякнув на своє критичне ставлення до робіт молодих українських кінематографістів: «Звичайно, найпростіший засіб – шокувати глядача, розмазуючи по екрану екскременти і порівнюючи себе з італійськими неореалістами. Але ж фільми італійських неореалістів, тепер уже класиків, просякнуті неймовірною любов’ю до людини; наші – на мою думку – відразою або байдужістю до людини…» Також пан Гармаш наголосив на необхідності створення при НСКУ Організації колективного управління [авторськими] правами, та потребі в розробці типового авторського договору між авторами фільму та студіями.

Кінознавець В’ячеслав Кудін розширив критику Юрія Гармаша представників нового українського кіно: «В 1990-му році, перед розвалом Радянського Союзу, наша Україна посідала 6-7 місце серед всіх держав світу по всім параметрам економічного, культурного, духовного і освітнього рівня. Через 22 роки (…) Україна опинилася на 147 місці в світі (…). Те, що зробив Сергій Васильович [Тримбач] у своєму звіті – можна лише якоюсь мірою дивуватися, як йому і складу Правління в цій жахливій ситуації вдалося зробити те, що вони зробили. Спілка є! (…) Трудівники кінематографа – це острів культури, духовності нашої нації та нашого народу. Сьогодні злива бруду, яка заполонила весь світ, торкнулася і нас, торкнулася нашої держави. Вона розбещує нашу молодь (…). Фільм «Борода» (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук – прим. ред.) – це жахливо! Як може людина, поважаючи себе як митець не тільки творити таке, а й показувати!? Більше того, пишатися тим, що десь воно навіть пішло за кордон! (…) Шановні колеги, давайте все таки відродимо в собі мудрість і гордість, яка існувала в найкращому, що створило українське кіно в світі! Чому ми принижуємо себе?..»

Продовжив ці тези режисер Олександр Муратов: «…Ми всі чекали, що зараз увіллються в наші ряди молоді творчі сили. Я теж чекав, бо треба було в це болото, яке застоялося через безгрошів’я і через [відсутність] зміни поколінь, жбурлянуть каменем правди. Але вийшло так, що жбурлянули дві купи лайна: це альманахи «Мудаки», – це вони самі так назвали це, – і альманах «Україна ґудбай». Я не хочу закреслити всі новели, які там були, але все ж таки, по вершинах судять по всьому продукту. (…) Я вважаю, що таке неподобство випускати – це просто ганьба! Тим паче, за державні гроші».


Режисер, голова Гільдії молодих кінематографістів України Руслан Батицький розпочав свій виступ із запрошення на сцену десяти колег молодих кінематографістів (зокрема, Дмитра Сухолиткого-Собчука, Марисі Нікітюк, Романа Бондарчука, Марини та Оксани Артеменко, Юрія Дуная, Сергія Степанського, Олесі Новосад): «На жаль, ми з вами не знайомі. Поруч зі мною стоять молоді люди, яких, на жаль, ви теж не знаєте. Але ці молоді люди зараз, так само, як і я, (…) знімають нове кіно. Знімають кіно, яке пан Олександр [Муратов], наприклад, назвав двома купами лайна. Це його позиція, на яку він має абсолютне право, він заслужений діяч культури України, але що нас ображає найбільше, це те, що нам не дають слова (…). Нам не дають можливості аргументовано пояснити, чому кіно, яке ми знімаємо – це не лайно. Нам би хотілося, щоб нарешті почався діалог». Пан Батицький зазначив, що нещодавній показ нових українських фільмів зібрав у Червоній залі Будинку кіно аншлаг, тому підняв питання про встановлення квот для молодих кінематографістів у роботі Правління НСКУ, що дозволили б брати безпосередню участь у керівництві Спілкою.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 1 - из КиеваРуслан Батицький передав слово режисеру Дмитрові Сухолиткому-Собчуку: «Я представляю молоде покоління українських кінематографістів. Для мене те, що тут відбувається, вибачте, – не вистачає герба Радянського Союзу. Я переконаний, що ми можемо це подолати. Чесно. (вигук із залу Лідії Чащиної: «Що ж ти маячню верзеш таку! (…) Як же можна?!») Ми молоді, ми хочемо своїм кіно показати, що ми живемо в сучасному світі, в сучасній Україні – вона має певні мінуси і певні плюси, і ми хочемо розглядати їх у своїй екранній площині. Фільми, які ми знімаємо – відображають нашу реальність. (…) Просимо з нами рахуватися».

Режисер Ярослав Лупій: «Особисто я до вас, молодих завжди ставився нормально. Кілька днів тому бачив з десяток ваших нових картин, я думаю, що це глибоко соціальний кінематограф, який протестує проти того, що відбувається в Україні, це революційний кінематограф. Але це не означає, що всю площину в кіноіндустрії буде посідати саме такий кінематограф».

Режисер Юрій Ляшенко продовжив лінію критики молодого українського кіно, головно, альманахів «Мудаки. Арабески» та «Україна ґудбай» : «Солженіцин свого часу сказав, – «З початком нашої демократизації, до нас з усіх щілин полізла навозная жижа западной культуры» (…) За останні пару років, з приходом до Міністерства культури пані Копилової український кінематограф охопив агресивний, войовничий дебілізм, не обійшовши, зрозуміло, і Спілку. (нерозбірливо) відкриття Копиловою шлюзу для водоспаду згаданої вже навозної жижи, наша Спілка відкрила ворота для армії носіїв цього войовничого дебілізму. Згадайте, як ми ставали членами Спілки – у мене, наприклад, в доробку було вже декілька повнометражних художніх та пара документальних картин з міжнародними нагородами, при чому, не за собачі екскременти (…) і не за бездарно знятий статевий акт (…), а за гуманізм мистецтва, за піднесення душі людини». Юрій Ляшенко звинуватив Катерину Копилову в злочині перед державою і народом у знищенні духовних засад мистецтва і моральних цінностей суспільства, а також у корупції: «Якби подібне сталося в правовій державі, то такий чиновник сидів би за ґратами, або, як у добрі старі часи, на місці Копилової порядна людина застрелилася б…».

Режисер Микола Ільїнський: «Передовсім я хочу відповісти нашим молодим колегам – дорогі друзі, ми готові до діалогу з вами, ми будемо втішені, якщо ви всі прийдете на кіностудію Довженка, організуєте свої художні ради, будете робити те, що вам захочеться. Але ми не можемо з вами знайти спільної мови, коли на картинах, випущених вами, і які дані в тираж Копиловою, на обличчях геніїв української культури – Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка – малюються чоловічі статеві органи та жіночі геніталії. (…) Викресліть це зі своєї біографії! Почнемо з чистого аркуша! (…) Не ображайтеся, будь ласка, на критику на вашу адресу, але прийміть її…». Також пан Ільїнський розкритикував методику проведення конкурсів кінопроектів Державного агентства України з питань кіно коли, за його словами, експертна комісія затверджує до фінансування власні кінопроекти.

Міністр культури України Леонід Новохатько: «Я хочу, перш за все, засвідчити усім вам свою особисту повагу. Сьогодні виступаючим не просто, адже за минулі роки накопичилось багато питань, проблем, ідей, які ви хочете обговорити. І важливо, що значна частина питань, які лунають з трибуни, пов’язані з державною підтримкою, державною політикою, державним фінансуванням. Але ще більша частина – особливо емоційна – пов’язана з творчим процесом, з тим, що ви робите і відношенням до вашого продукту з боку глядача, населення України як споживача. Звичайно, що при такій багатомільйонній аудиторії не може бути простих рішень. Проте треба шукати порозуміння і діалогу, повинна відбуватись зміна поколінь, потрібно розвиватись, зберігати традиції українського кіно. Адже усі ви – єдиний цех і саме разом ви повинні створювати єдине творче середовище і пам’ятати про виховну роль кінематографа у житті країни, нації, суспільства». Також Міністр культури закликав молодих кінематографістів поводитися скромніше і не наголошувати на своїй окремішності.
23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 1 - из КиеваГолова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності В’ячеслав Кириленко: «Якщо немає національного кіно, значить країна не самодостатня, значить їй немає чого сказати у світі, значить вона не продукує таких смислів, які виокремлюють її серед інших народів світу. Думаю, що змінити це можна тільки застосувавши економічний підхід до кіновиробництва (…), але не думаю, що український бюджет за будь якої влади зможе вирішити це питання – завжди буде мало (…)». Пан Кириленко зазначив, що він вніс законопроект про обов’язковий збір (з телебачення, кінопрокату, операторів кабельних мереж та інтернет-провайдерів) на розвиток національного кіно, з метою підвищення обсягів фінансування кінематографа.

Редактор Марина Багрій-Шахматова порівняла статки політиків і урядовців із, за її словами, злиденними кінематографістами та закликала всіх – молодих і старших – об’єднатися і протистояти чиновниками.

Кінознавець Олександр Рутковський високо оцінив роботу правління та голови НСКУ Сергія Тримбача, а також відповів на обзивання молодого українського кінематографа «лайном»: «Я сам не дуже ласкавий критик, але я таких слів не знаю!»

Режисер Микола Засеєв-Руденко також позитивно оцінив роботу Сергія Тримбача і закликав його переобрати на посаду голови НСКУ. У своєму зверненні до молодих кінематографістів він зазначив: «Я вас розумію, мене топтали так, як вас не топчуть – я ледве вижив. Але не забувайте одне – Довженко перед смертю в щоденнику записав: «Нести на екрані почуття легко, важко нести думку». (…) Ті, хто вас критикував – за ними стоять прекрасні фільми, (…) звання, премії…»

Кінорежисер, ректор Інституту екранних мистецтв імені Івана Миколайчука Володимир Горпенко висловив переконання в тому, що кінематограф – за молодими. Він наголосив, що за останні чотири роки було знято 125 фільмів, з яких більше 50-и одержали міжнародні нагороди: «Я вітаю їх і пишаюся з того, що серед них є і мої учні!». Пан Горпенко також доповів, що при інституті, який він очолює, відкрито коледж фахівців кіно середньої ланки, і висловив занепокоєння нововпровадженою нормою для вищих шкіл, згідно з якою викладачі мають читати 1500-1600 годин на рік (супроти 900, як було раніше).

Режисер Володимир Тихий підтримав кандидатуру Сергія Тримбача на посаду голови НСКУ і відповів на критику альманахів «Мудаки. Арабески» та «Україна ґудбай» продюсером та автором окремих новел яких він є: «Хочу подякувати Муратову, Ільїнському та Ляшенку – знято 150 фільмів, а говорять тільки про нас – вони до цього доклали дуже багато зусиль. (…) Водночас вони вважають, що [наші фільми] – це серйозний вчинок. Це не так – просто береш фотоапарат, домовляєшся з акторами і знімаєш. Я пропоную, замість того, щоб розказувати, які ми погані, написати кілька короткометражних сценаріїв, взяти фотоапарат, об’єктиви – я можу сам надати їм цю можливість – це дуже легко, друзі! (…) Зніміть свій альманах, і ми будемо про нього говорити тут…»

Режисер Мирослав Слабошпицький також відповів на критику зокрема свого фільму «Ядерні відходи»: «Справа не в тому, молоді ми чи старі. Справа в тому, що ми є Спліка (…), і мені дуже сумно, що інколи тон в Спілці задають люди, які можуть піти жалітися на НСКУ в Спілку письменників. Я вважаю, що це нонсенс, і ми як члени Спілки не повинні дозволяти так із собою чинити».

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 1 - из КиеваРежисер Леонід Павловський підтримав переобрання Сергія Тримбача головою Спілки та звернувся до молодих кінематографістів: «Я не уявляю собі, що молоді режисери Мащенко, Параджанов, Іллєнко, (…) Бондарчук, Тарковський, Шукшин, які зняли свої перші стрічки (…), вийшли б раптом на з’їзді кінематографістів усі гуртом і сказали б, що вони вимагають собі якоїсь особливої квоти тільки тому, що вони молоді. Хлопці, ви прийшли в спільноту, де існує єдина квота – якість».

Каскадер та письменник Володимир Жариков висловив скептичне ставлення до виступів Міністра культури Леоніда Новохатька та В’ячеслва Кириленка, назвавши їх словоблудством.

Режисер Віктор Олендер задовільно оцінив роботу Правління та голови НСКУ і закликав молодих кінематографістів поводитися скромніше. Також режисер відреагував на закиди щодо голови Державного агентства України з питань кіно Катерини Копилової: «Мені сьогодні вкрай незручно було чути не суть того, про що йшлося, а певні прокурорські інтонації в бік Копилової. Я до неї ставився і ставлюся (…) з оцінкою «задовільно» і ніколи не ставив себе в ряди слідчих, прокурорів – такої професії в мене немає, як і в тих, хто сьогодні тут виступав».

Кінознавець Оксана Мусієнко подякувала керівництву НСКУ за збереження Будинку кіно і за творчі заходи, що відбуваються в ньому. Щодо дискусії навколо молодих кінематографістів пані Мусієнко навела приклад Луїса Бунюеля, який прийшов на прем’єру свого «Андалузького пса» з повними кишенями каміння і сказав, що як тільки на нього почнуть кидатися роздратовані глядачі, він має чим захиститися.

Режисер Борис Шиленко також підтримав кандидатуру Сергія Тримбача на посаду голови Спілки і долучився до дискусії навколо молодих: «Я подивився тільки три фільми (…) Якщо ви можете показувати свої фільми своїм дітям і онукам – значить, все нормально». На конкурс Державного агентства з питань кіно пан Шиленко зазначив, що не збирається подавати свої кінопроекти, тому що має моральний стрижень та альтернативні джерела фінансування.

Кінознавець Раїса Скалій, підтримуючи виступ Оксани Мусієнко, висловила радість з приводу існування Будинку кіно і закликала переобрати головою НСКУ Сергія Тримбача.

Підсумував виступи Сергій Тримбач, подякувавши за добрі слова на адресу Спілки та підтримку своєї кандидатури, і закликав до цивілізованої дискусії щодо питання молодих кінематографістів: «Люди говорять про культуру, а з їх язика злітають слова далекі від культурного контексту. (…) Ми різні – і в цьому сила нашої Спілки!».

Источник: ukrkino.com.ua


2 - из Одессы

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

В Киеве 23 апреля состоялся съезд НСКУ, в работе которого приняла участие делегация одесских кинематографистов. Вести съездовское заседание поручили председателю Правления ОО НСКУ Ярославу Лупию.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

В отчетном докладе, анализируя жизнь творческого союза за прошедшее время, Председатель НСКУ Сергей Тримбач особо отметил, в частности, успешный опыт одесских кинематографистов, сумевших в своей борьбе за сохранение родной киностудии добиться подписания Президентом Украины специального Закона о запрете ее продажи, отчуждения и т.п.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

А далее, наряду с выступавшими в прениях делегатами, (в т.ч. одесситами – редактором Мариной Багрий-Шахматовой и каскадером Владимиром Жариковым), свою точку зрения на состояние дел в отечественном кино и его проблемы высказали народный депутат Украины Вячеслав Кириленко и министр культуры Украины – доктор исторических наук профессор Леонид Новохатько.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

К слову, лаконичное выступление интеллигентного и компетентного нового руководителя министерства культуры вызвало искренние и вполне заслуженные аплодисменты аудитории.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

К сожалению, подобную оценку никак не дашь группе молодых людей, которые предприняли весьма сомнительный, чтобы не сказать куда резче, демарш. И если в целом съезд проходил спокойно и не сопровождался памятными по некоторым из былых форумов скандалами и распрями в кинематографической среде, то пока еще только ОКОЛОкинематографическая молодежь, увы, повела себя отнюдь не лучшим образом.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

Самым беззастечивым и хамским образом пытались ее лидеры перехватить у ветеранов не столько инициативу в творчестве, сколько преференции (в основном, финансовые), а попутно, но далеко не в последнюю очередь - и власть в НСКУ. Причем, похоже, прямого и даже демонстративного адепта и лоббиста этих недостойных устремлений возмутители спокойствия обрели в лице… главы Госкино Украины Екатерины Копыловой. Впрочем, быть может, подобную «ориентацию» г-жа Копылова полагает основой своей профессиональной и должностной политики? По крайней мере, именно на такие выводы может наталкивать как ее реакция на происходившее в зале во время съезда, так и акценты, недвусмысленно расставленные в ее телеинтервью в кулуарах съезда.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

И все же - сорвать съезд недорослям-«киноэкспроприаторам» не удалось. При всех плюсах и минусах, он завершил свою работу должным образом, Признав работу Правления и КРК удовлетворительной, съезд вновь избрал Председателем Правления НСКУ кинокритика Сергея Тримбача и новые составы Правления и КРК. В обе эти структуры вошли представители Одесского отделения.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

Так, членами Правления стали народные артисты Украины – режиссеры-постановщики Ярослав Лупий (по должности - как глава отделения), Кира Муратова, Виллен Новак, заслуженный деятель искусств Украины художник-постановщик Александр Токарев и редактор Марина Багрий-Шахматова, а в КРК НСКУ представят Одессу заслуженный работник культуры Украины организатор кинопроизводства Алла Мещерякова и монтажер Ирина Блогерман. (К немногочисленному, в сравнении с прошлыми временами, представительству наших земляков в Правлении привело сокращение в полтора раза - с 60 до 41 человека - общей численности Правления: такое решение принял состоявшийся накануне Пленум и впоследствии путем открытого голосования утвердил съезд).

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

Разумеется, в итоговой резолюции съезда были обозначены и планы работы Союза на предстоящее четырехлетие, а также внесены некоторые изменения в Устав НСКУ. И уже на следующий день вопросы первостепенной значимости были рассмотрены на заседании новоиспеченного Правления НСКУ.

23 апреля в Киеве состоялся ХII от основания и V очередной съезд Национального союза кинематографистов Украины. Предлагаем Вам два взгляда на съезд. 2 - из Одессы

Фото: oleGey (Олег Гей)


Share/Save/Bookmark
Печать PDF


«Место встречи изменить нельзя», 1979

Лента кино-новостей

Связаться с нами

Украина, Одесса
Одесская киностудия
Французский бульвар, 33
Тел: +38 (048) 725-03-09
Тел/Факс: +38 (0482) 33-95-29
Музей кино: +38 (0482) 33-95-38
E-mail: odesakino@ukr.net