Як нам краще знищити культуру?

9 декабря 2014

Богдан Жолдак, кінодраматург, член НСКУ

Досвід в цім питанні за сотні років накопичено колосальний, однак обставини швидко змінилися і вимагають тонших методик. Натепер головною кісткою поперек горла нашим поневолювачам стоїть телеканал «Культура», то як же його ліквіднути? І от тепер наче випадково постають два діяння: створення нового «Мінінформу» та вимога злиття телеканалу «Культура» з… «УТ-1».

Ах-ах! На перший погляд чудова ідея – в результаті симбіозу постане т. зв. Громадське телебачення. Ні дідька не постане, тому що слово «злиття» має ще й друге значення – злиття, наприклад, в унітаз. Громаду запудрять, що така акція посилить вплив «Культури», ЗМІ закудахчать про мудре державне рішення, а насправді буде розпорошено чудовий колектив ентузіастів-патріотів, які в жахливих умовах піднімали «Культуру», зі злиденним фінансуванням, однак таки створили. Тепер це ядро розділять, розведуть по окремих кабінетах «УТ-1», каналу, якого в нас мало хто й дивиться.

Далі. А от скажіть, чи таке злиття збільшить ефірний час на трансляцію культурологічних програм? Коню ясно, що ні, звісно ж зменшить, державні мужі будуть охкати з цього приводу, «розводити стрілки», в результаті дедалі зменшуватимуть і зменшуватимуть телекультурологію. Це ж очевидно, адже «УТ-1» щосили претендує на масового глядача, а не на елітного, інтелігентного, історія «УТ-1» беззаперечно доводить, що на ньому здавна було вже витиснуто з ефіру ті культурницькі програми, які там якось трималися в скрутніші часи, і от нехай нове начальство створить перелік колишніх винищених назв.
«Культуру» вже радикально трощили, нещодавно викинули з «Укртелефільму», чиїм ентузіазмом вона й постала, й сам «Укртелефільм», мовляв, аварійний (!) і підлягає лягти під бульдозер. Переселили канал в «олівець» на вул.. Мельникова, а потім схаменулися – він же посідає житлоплощу, яку можливо, можна значно вигідніше віддати комусь в аренду, абощо.
Є й страшніші резони: телеканал «Культура» єдиний в нас, на якому нема осоружної надокучливої реклами. Ось! То який же з неї прибуток, не кажучи вже про тіняк, одкати, тощо, тобто генделю нема, а для гендлярів (тобто комерційних менеджерів) - це ніж в горло. Й вони докладуть усіх зусиль, аби її спустити на гальмах у прірву, в ту саму, де вже ляснуло безліч шляхетних телевізійних починань.

Чи може «Культура» бути прибутковою?

Може, бо дає прибуток набагато виший, аніж гроші, й це чудово розумів світовий геній-політик Уінстон Черчіль. Коли на Англію посунула страшна фашистська навала, парламент скасував державне фінансування культури. Тоді Черчіль запитав у нього:

- Навіщо ви це зробили?

- Як, навіщо? Адже нам потрібні гроші, щоб воювати!

- Тоді поясніть, - сказав він, - а за що, власне, ми… воюємо?

Ті почухали лоби, й зрозуміли, за що йде війна, і поновили фінансування культури.

Чи йде в нас війна? Хіба не йде?

За що вона йде? На чому тримається наш патріотизм, сила якого протидіє агресорові та вітчизняній п’ятій колоні? На чому, зрештою, ми стоїмо?

Ми мусимо стояти на тому, що той, хто не годує власну культуру, той годує чужу армію. Й наша хатня п’ята колона розуміє це краще за нас посполитих, й усіляко нашу культуру підточує, зусібіч нашіптуючи, мовляв, наша культура нікчемна, нерозвинута, безперспективна. Ці шептуни – майстри тонкого поневолення.

Така наша культура, як вони підкалдикують, чи не така, а так чи інак, а іншої в нас – нема.

А от канал «Культура» активно доводить протилежне, невпинно показуючи наші світові культурні пріоритети, так-так, впроваджує про такі артефакти, яких не мають інші високорозвинуті цивілізовані народи. Наприклад, про трипільську культуру, про писемність Кам’яної могили, про лінгво-генетичні унікальні чинники – тобто «Культура» не пасе задніх, а це значить що? Що, мовляв, «хахли нє по чину бєрут», тобто засягають не мало, не багато а на витоки світової культури взагалі, яка розпочиналася, бач, з північних степів причорномор’я.

Це доводить до сказу не лише наших мудрих манкуртів, але й високолобих вчених. І їх також можна зрозуміти, адже те, що пропагує «Культура» рано чи пізно знецінить усі їхні наукові концепції. Не кажучи вже про відверто промосковських науковців, які просто шаленіють од того, що їм дедалі важче виборювати й утримувати позиції т. зв. «старшого брата», чия культура, бач, виявляється на багато тисяч років молодша.

Цей «старший» брат також має свій телеканал «Культура», та ще й кілька інших такої орієнтації.
А от скажіть, чи виникає в Путіна ідейка об’єднати свій телеканал «Культура» з, наприклад, «Першим всеросійським?» Що ж він хіба ідіот, щоб таке робити?

Мало того, його культурологічні телепроекти щоразу розширюються ще й на інших «непрофільних» каналах, а не як у нас, де аналогічні передачі викидаються з ефіру, їх не «зливають», а вливають в них дедалі потужніші кошти, бо саме на них починається агресивна військова експансія. Так-так, саме з культурної експансії. Він бо по-своєму проповідує відоме: «віддай своє і йди за мною», недарма ж Москва позиціонує його як нового Месію…

То чи віддамо ми йому наш телеканал «Культура»?

Джерело: ukrkino.com.ua


Share/Save/Bookmark
Печать PDF


«Место встречи изменить нельзя», 1979

Лента кино-новостей

Связаться с нами

Украина, Одесса
Одесская киностудия
Французский бульвар, 33
Тел: +38 (048) 725-03-09
Тел/Факс: +38 (0482) 33-95-29
Музей кино: +38 (0482) 33-95-38
E-mail: odesakino@ukr.net